Посміхнемося!
Дні пролітають так швидко, ніби казкові силуети, ніби гості з незнайомого місця, а головне, не промовляють до нас ні слова. Але якщо ми не помічаємо подарунків, котрі приносить кожен день, то вони так само мовчки забирають їх з собою.
Не поспішайте зкидати з рахунку один день, бо як минає цей день, так проходить і все життя. Але як часто нам здається, що він нічого не вирішує. Саме в Лондоні я зрозуміла, що там для людей кожна секунда і хвилина мають цінність. Тому вони намагаються жити на повну.
З’являється таке відчуття, що люди за кордоном завжди життєрадісні, вони посміхаються на кожному кроці. А свій поганий настрій залишають десь далеко. І від цього радісно, їхня посмішка гріє зсередини, і мимоволі посміхаєшся сам. Розумієш, як приємно жити на цій землі. У нас же чомусь люди ніби забувають про посмішку, для них це несуттєво. Нині підлітки, які частенько впадають в депресії, не думають, що потрібно діяти, рухатись вперед, а не скаржитися на погане життя. Адже вони ще нічого не зробили для поліпшення власного життя і навіть не намагаються досягнути цього. І насамперед байдужі до інших. Головне- задовольнити власні примхи.
І знову повертаюсь до англійців, які вважають, що якщо упродовж дня ти зміг викликати посмішку на обличчі і підняти настрій незнайомій людині, то ти недаремно прожив цей день. Все дуже просто; доброта – це як податок, який кожен з нас повинен платити, щоб не існувати, а жити на цій планеті.